Редакція «048.ua» продовжує поповнювати рубрику «Стара Одеса» світлинами, зробленими багато років назад. На цей раз ми підготували добірку фотографій Одеси різних років та локацій.
Давайте розпочнемо з моря. Це ж таки Одеса. Впізнаєте Ланжерон? Фотокартка була зроблена на початку 20 століття.
А тепер перемістимось у часі та просторі — таким був пляж Аркадії у 1973 році.
На тому самому місці через 10 років.
На наступному фото, яке було зроблене на розі вулиць Дерибасівської та Преображенської, можна побачити, якими раніше були тролейбуси в Одесі. Точніше, до 1962 року.
У 1941 році в Одесі було збудовано першу тролейбусну лінію — «Вокзал — пл. Толстого». Все було готове до її відкриття – встановлено контактну мережу, збудовано депо на початку вул. Водопроводної та завезені 11 новеньких тролейбусів. Але відкриттю завадила війна.
Після окупації Одеси румунськими військами всі тролейбуси — 10 ЯТБ-4 і один ЯТБ-4А — були вивезені до Констанци, де й працювали до кінця війни. Після звільнення Одеси та Румунії всі тролейбуси, які пережили війну, повернулися до рідного міста. У 1945 р. було урочисто відкрито рух тролейбусною трасою.
Термін служби тролейбусів ЯТБ-4, які мали змішану напівдерев’яну конструкцію, був обмежений, тому вже в 1958 р. були списані перші машини, а остаточно довоєнні тролейбуси зникли з одеських вулиць з появою 1962 р. нових машин ЗІУ-5.
А це трамвайчик №5, Аркадія.
На наступній світлині можна побачити чергу у кінотеатр «Україна» (ім. Скрипника, ім. 20-річчя РСЧА), що знаходився на вулиці Леніна (нині Рішельєвська).
Ось що писали в одній з радянських газет про кінотеатр у 1954 році:
«Кінотеатр імені ХХ-річчя РСЧА — найбільший та найпопулярніший в Одесі… Для зручності кіноглядачів театр нещодавно відкрив опалювальний касовий вестибюль. Шляхом спеціального драпірування залу для глядачів значно покращилася чутність звукопередачі фільму. Організовано щоденний прийом заявок на колективне відвідування кінотеатру від підприємств, вищих навчальних закладів, установ та шкіл. Крім показу фільмів, кінотеатр перед початком сеансів організовує для глядачів у спеціальному залі-фойє двічі на тиждень лекції та доповіді на політичні, природничо-наукові та інші теми… При кінотеатрі є добре обладнаний читальний зал. Тут глядачі в очікуванні сеансу можуть прочитати свіжу газету чи журнал. При залі працює пересувна бібліотека наукової бібліотеки імені М. Горького».
«Фото з ароматом» — так кажуть одесити, які пам’ятають цей магазин. Найвідоміший магазин солодощів в Одесі — «Золотий ключик», що знаходився на Дерибасівській. Магазин з’явився на рубежі 50-х — 60-х років минулого століття.
До речі, «Золотий ключик» був фірмовим магазином Одеської кондитерської фабрики, тому продукція там була виключно одеською.
На наступній світлині зображена Привокзальна площа 70-х років.
А це «старий» Приморський бульвар. Просторий, чистий, затишний.
Завершимо нашу фотодобірку світлиною, яку, напевно, вам ще не доводилося бачити. У попередніх матеріалах рубрики ми часто показували, як виглядав Одеський оперний театр ззовні. А зараз подивіться, яким він був у середині…після пожежі.
У березні 1925 року в Одеській Опері виникла пожежа, внаслідок якої повністю згоріла сцена та постраждала зала. У стислий термін театр було відновлено, і вже за рік він відновив вистави. Сцена отримала нове технічне обладнання, було встановлено дві залізобетонні завіси, які при необхідності відсікають сцену від залу для глядачів і службових приміщень.
За основною версією спалах стався від короткого замикання. Це було другою пожежею в історії Оперного театру.
