23 листопада ворог завдав масованої ракетної атаки, внаслідок якої більша частина України поринула у пітьму. Весь Одеський регіон одномоментно залишився без електроенергії, деякі мешканці обласного центру та інших наслених пунктів досі сидять без світла.
Журналістка 048.ua побувала в місті Ізмаїл, що на півдні області, та спостерігала за ситуацією протягом всього періоду тотального відключення електроенергії. Далі з її слів.
«В Ізмаїлі, як і по всій Одещині, світло, вода і тепло зникли о 14:30 в середу. Я зупинилася у районі, де раніше не застосовувалися стабілізаційні відключення електроенергії, ймовірно, через близькість котельні. З цієї причини мешканці мого та десятків інших будинків у різних частинах міста не були готові до масштабних перебоїв зі світлом. Відверто кажучи, ізмаїльчани досить розслабилися. Далеко не в кожній квартирі були запаси води, свічок, портативні зарядки та ін.
Через це протягом перших годин містяни почали штурмувати бювет, АЗС та продуктові магазини. Під вечір бутильованої води в Ізмаїлі майже не залишилося. Люди годинами стояли у чергах до заправок.
Мобільний зв’язок у місті більш-менш працював декілька годин. Але ближче до десятої години вечора повністю зник. Водопостачання повернули у будинки досить швидко.
З Одеси почали надходити повідомлення про поодинокі відновлення електрики, а Ізмаїл все ще залишався у повному блекауті.
Настав ранок, проте світло так і не з’явилося. Оскільки у багатоквартирному будинку не «ловив» мобільний інтернет, та й всі гаджети майже розрядилися, я вирішила вийти на пошуки благ цивілізації. Якщо чесно, було страшно перебувати в інформаційній ізоляції, не розуміючи, що відбулося в країні за ніч, які новини…
Так от, я залишила спальний район та пішла у сторону центра. Десь за кілометр, на проспекті Миру, телефон почав «розриватися» від повідомлень. Полегшало. Швидко переглянувши новини і не отримавши чітких прогнозів від енергетиків, я пішла далі. Місто виглядало приблизно так, як виглядає кожне місто України зранку 1 січня: вільні дороги, на вулицях майже немає людей, все закрито. Працювало декілька продуктових магазинів, і ті без світла, а також пошти, аптеки і банк. Здивувало, що на одній з найбільших вулиць Ізмаїла не працював жодний заклад. Люди вешталися містом у пошуках кави та розетки.
У центрі була зовсім інша обстановка. Звідусіль доносився шум генераторів та запах бензину. Десятки людей обступили чи не єдиний працюючий банкомат у місті, аби зняти готівку. Я звернула увагу на ще одне скупчення людей, біля центрального ринку. Підійшовши ближче, я побачила маленьку кав’ярню. А коли почула гуркіт генератора, пазл склався. Так, це було одне з небагатьох місць, де можна було купити каву та чай, а також підзарядити телефон. Працівники кав’ярні провели подовжувач на вулицю, тож поставити гаджет на зарядку міг будь-який перехожий. Дівчина-бариста безперервно готувала гарячі напої, а на вулиці люди чемно чекали своєї черги до розетки.
Зігрівшись і піджививши свій телефон, я пішла на розвідку на ринок. Словом, життя продовжувалось та виглядало як раніше. Звичайно, більшість магазинів працювало без генераторів. Розраховуватися можна було лише готівкою.
«Блекаут блекаутом, а Новий рік за розкладом», — подумала я, коли побачила ялинковий базарчик.
Зарядитися можна було й в одному з мережевих супермаркетів, а також у трьох «пунктах незламності». До речі, громадський транспорт працював у звичайному режимі.
У супермаркеті «Копійка»
Пообіді в Ізмаїлі почали потроху відновлювати електропостачання, проте більша частина міста продовжувала шукати, де зарядитися та як «вбити» час. Від знайомих я дізналася, що від генератора працює один з ресторанів, при якому є басейн та сауна. Я вирішила перевірити це на власні очі. У закладі був аншлаг. Розетки ломилися від зарядок та трійників. Ізмаїльчани та гості міста працювали за ноутбуками чи просто приходили поїсти всією сім’єю. Басейн, спортзал та баня дружньо приймали охочих відпочити та відколіктися. Здавалося, ніби війна триває десь у паралельній реальності.
Ввечері 24 листопада більша частина Ізмаїла отримала електропостачання та тепло, проте тисячі жителів регіону все ще залишаються без світла».
Попит на ліхтарики та свічки
Пункти незламності в місті Ізмаїл:
— пожежні частини Державної служби з надзвичайних ситуацій (вул.Толбухіна, 19, та вул.Придунайська, 445),
— вул. Адмірала Холостякова, 79 (художня школа).
Пункти незламності в Одесі та інших містах України можна знайти тут.
