До Різдва та Нового року залишилося всього кілька днів. Проте українці більше не чекають зимових свят, як дива. Вони чекають перемоги. Більшість українських міст відмовилася від ялинок та ілюмінацій, а люди не поспішають прикрашати домівки. Журналістка 048.ua вирішила поцікавитися, чи мають новорічний настрій одесити, які через війну зараз живуть за кордоном, та як вони готуються до прийдешніх свят у різних країнах.
Америка
«Зараз я живу у місті Тампа, штат Флоріда. Вперше в моєму житті на Різдво спекотна літня погода. Здавалося б, як це — Різдво без снігу, без улюбленого пуховика та теплих рукавичок. Я скажу: дуже круто! Це зовсім не заважає відзначати різдвяні свята на повну.
Американці люблять готуватися заздалегідь. Одразу після Дня подяки, який у цьому році припав на 24 листопада, вони вже почали прикрашати домівки до Різдва. Зізнаюся, моя американська сім’я розставила елементи декору всередині дому ще раніше! Все, як у фільмах — люди справді змагаються, у кого краще прикрашені будинки. До речі, у американців чим більше ялинок вдома — тим краще.
Темніє тут рано, як і в Україні, тому з 5-6 годин включаються вогники і все довкола світитися яскравіше, ніж удень (майже). По вулицям приватного сектора обов’язково їздить Санта-Клаус. Це обов’язкова традиція щороку. Він під’їжджає до кожного будинку, садить дитину до себе на коліна та спілкується з нею. Діти, до речі, довго вірять у Санту. Наприклад, діти з моєї американської родини (9 і 7 років) досі пишуть йому листи. У нас вдома навіть є іграшковий телефон, яким нібито можна зателефонувати на Північ.
А взагалі новорічні заходи почалися ще 1,5 місяці назад: гарні різдвяні спектаклі у церквах, Таємний Санта, кафе та ресторани проводять тематичні тусовки.
Є одна традиція, яка мені як фотографу дуже полюбилася. Перед Різдвом багато американців проводять сімейну фотосесію. Отримані фотографії оформлюють у вітальні листівки та розсилають усім друзям та родичам. Це зіграло мені на руку, оскільки таких фотосесій було дуже багато. Тому особисто моє святкування – це зустріч клієнтів на моїй різдвяній фотозоні, яку я організувала у тропічному лісі. Десятки сімей приходять у святковому настрої, щоб сфотографувати себе на початку нового року.
За день до свята ми з дітьми (у нас їх четверо) будемо випікати пряники, щоб подарувати їх з молоком для Санти. У день Різдва всі обов’язково збираються сім’ями, одягаються в однакові піжами (ми навіть для собак купили такі ж піжами), і весь день дивляться новорічні фільми на екранах телевізорів», — розповіла Яна з Одеси.
Швейцарія
А от графічний дизайнер Анастасія від початку повномасшабного вторгнення проживає у Цюриху. Одеситка каже, що у місті дуже відчувається святкова атмосфера, вулиці та магазини прикрашені, працюють новорічні ярмарки, де можна зігрітися глінтвейном, гарячим шоколадом, та скуштувати швейцарську національну страву Раклет з локального сиру. До того ж, цьогоріч у Цюриху сніжить, що буває рідко.
У місті дуже відчувається цей різдвяний настрій. Але я не можу відчути його повновцінно, самі розумієте, чому. Чесно кажучи, ніяк цього року не готуюся до новорічних свят. Я навіть удома ялинку не ставлю і нічого не прикрашаю. Нема бажання цього робити. Єдине, що хоч трохи надає новорічного настрою — це гарячий шоколад, мандаринки та якісь різдвяні фільми. Ми з хлопцем поїдемо до Праги та Відня на Різдво і Новий рік, тож свята проводитиму ходячи по музеях та палацах», — ділиться Настя.
Нідерланди
«Я не дуже відчуваю цей святковий вайб, хоча він є. Все прикрашено. В Амстердамі, куди я переїхала через війну, вже як місяць всі магазини заповнені сувенірами, іграшками та ялинками. Люди теж вже давно прикрасили свої будинки гірляндами та ялинками, всюди лунають різдвяні пісні. В цілому, все, як у нас у мирний час.
Я зі своєю сім’єю теж вже прикрасила домівку. Витратили ми на це 100 євро: ялинка, іграшки на ялинку та гірлянди. Як будемо святкувати, поки невідомо. Головне, щоб ми всі були поряд. Цей Новий рік особливий», — поділилася одеситка Аліна, що працює у столичному готелі.
Англія
«Говорили, що цього року в Європі економитимуть на електроенергії, тому жодних новорічних прикрас. Лондона це точно не торкнулося. Місто прикрашене з середини листопада, скрізь ярмарки з глінтвейном і хот-догами, ковзанки просто неба (але щоб потрапити на них, потрібно купувати квиток за тиждень). Загалом очі розбігаються від краси. У сім’ї, з якою я живу, до Різдва готувалися за 10 днів. Прикрасили головний вхід, поставили штучну ялинку, одну гірлянду на сходи і готово.
У цей же час починається сезон зустрічей сім’ями один в одного у гостях, обмін подарунками, які складаються під ялинку та відкриваються у Boxing Day (26 грудня).
Особисто мій святковий настрій закінчився на моменті, коли я зрозуміла, що не побачу новорічний Херсон, в якому я народилася. Тож цього року без різдвяних пісень та вбрання. Тільки купила подарунки для хост-сім’ї в знак подяки та тематичний папір для пакування, щоб дотриматись хоча б однієї традиції. І зібрала валізу, щоб повернутися в Одесу до родини на Новий рік», — розповіла Анастасія, яка через війну живе та працює у Лондоні по молодіжній програмі Au pair.
Одеситка Марія, яка вже декілька місяців живе у містечку Понтефракт, поділилася із виданням цікавими традиціями місцевих жителів:
«Тут місцеві активно прикрашають місто та свої квартири і особливо будинки, та на прикрасах всередині вони не обмежуються.
Зараз сезон листівок, тож усі сусіди і всі, хтось якось колись з тобою контактував, дарують дуже гарні листівки. Люди ходять у костюмах і тематичних светрах вже декілька тижнів. Словом, тривала підготовка до новорічних свят — це частина традиції. А ще місцеві влаштовують вечірку перед Різдвом, на якій дарують подарунки. У нас, наприклад, зберуться сусіди зі всієї вулиці».
Німеччина
В цьому році все просто: ми не святкуємо, а спрямовуємо всі сили на перемогу. Звичайно, тут, у Гамбурзі, є українці, одесити, які часто відвідують святкові заходи, різдвяні ярмарки. Але я не можу собі зараз цього дозволити. Звичайно, хочеться відпочивати. Ходимо спілкою українців на різні благодійні заходи, концерти, проте сказати, що є святковий настрій — ні. Хочеться, щоб близькі і рідні, які залишилися в Україні, нарешті отримали світло, мали змогу спокійно святкувати Різдво на Новий рік, дарувати один одному подарунки, і просити не про Джавеліни та Хаймарси, а, як це звичайно було — про здоров’я та щастя. Провжуємо допомагати нашій армії — це той подарунок, який ми можемо зробити Україні.
Німці дуже готуються до Різдва. Звичайно, у них є новорічний настрій, адже в їхній країні все спокійно. Проте вони намагаються допомагати українцям та біженцям з інших країн, організовують благодійні майстер-класи по плетінню вінків чи приготуванню новорічних смаколиків. Наші люди активно приймають участь у подібних заходах. Треба ж відволікатися.
Я хотіла поїхати до рідної Одеси на свята, проте зараз це небезпечно. Тому зустрічати Новий рік планую з українцями з усієї Німеччини, проте ще не вирішили, як саме і де», — розповіла журналістці 048.ua колега «по цеху» Тетяна.
Ми поспілкувалися ще з однією одеситкою, яка тимчасово перебралася до Німеччини. Юлія живе у Лейпцигу та ділиться спостереженнями: німці не готують на Різдво 12 страв. Увечері вони йдуть на службу, а 25 числа вже запікають індичку чи гусака та інші м’ясні страви.
«Але я буду робити так, як звикла вдома, в Україні. Приготую 12 пісних страв. До того ж, тут дуже багато різних овочів, з яких можна придумати чимало смачного: кольрабі, броколі, гриби. Звісно, на столі будуть і вареники. Хоча настрій не дуже святковий. Все чуже. Не розумію, як можна радіти чомусь, коли в Україні гинуть люди, коли діти сидять без світла, мерзнуть. Усі українці просто молитимуться за перемогу України та за мир. Це точно. Хтось у храмі, а хтось вдома перед іконою. До речі, студенти з України розучили Щедрик та заспівали на різдвяному заході», — розповідає Юлія.
Польща
«У Пшемислі, як і в інших європейських містах, працюють ярмарки з глінтвейнами та смаколиками. Є вертепи з колядками, всюди новорічні прикраси, днями тут урочисто роздавали Віфлеємський вогонь.
Традиції поляків дуже схожі з нашими. Так само й кухня. Ми вже прикрасили вдома ялинку, поставили гнома, купили карпа, налепили вареників та готові зустрічати різдвяні свята», — розказала одеситка Галина.
Ми створили опитування щодо підготовки та святкування новорічних свят у соцмережах 048.ua. Ділимося деякими цікавими відповідями одеситів, які через війну перебралися за кордон:
«Цього року у мене не буде такого святкового і радісного настрою, як було до того … Знаходжуся у Франції, але їду до сестри в Польщу — ось так розкидала нас війна. Заздрю по-доброму французам, які готуються до свята як і ми у мирні часи. Всіх обіймаю і всім нам якнайшвидшого миру та повернення у свої міста та домівки».
«Хоча на вулиці сніг та мороз, бажання святкувати немає. Свято робитимемо для дитини. Ялинку нарядимо, пряники прикрасимо, стіл накриємо та подарунками обміняємося».
«Перший новий рік не в Одесі… Дітям потрібна ялинка, а в душі немає свята. Немає цієї метушні мого ринку Черьомушки, Привозу.. Тут все яскраве, проте чуже».
«Тут люди готуються, а ми чужі на цьому святі життя».
«Атмосфера в Баварії святкова, хоча, кажуть, освітлення менше, ніж раніше. Європейці економлять».
