Наш спікер сьогодні відомий український фотокореспондент Єфрем Лукацький. Він знімав у Чечні, Афганістані, Іраку, Секторі Гази, Придністров’ї, знімав затримання Саддама Хусейна. Його знімки публікували практично всі провідні світові ЗМІ, серед яких Time, Newsweek, The New York Times, The Guardian, The Independent.
Що, на вашу думку, зараз є найбільш запитуваним у міжнародній спільноті ЗМІ про проблему війни в Україні. Що найбільше цікавить зовнішню аудиторію?
Ну, по перше, ти знаєш, що інтерес до України за ці три роки впав не на нуль, але дуже дуже сильно впав. Тому що раніше в нас кожен день були перші шпальти всіх світових медіа. Зараз цього вже майже немає, є там десь в середині, якось там виходить ця інформація. Розумію, медіа розвиваються, і паперові медіа вмирають та все переходить в Інтернет, адже інтернет сайти дозволяють публікувати набагато більше матеріалу. Хоча я завжди полюбляв на папері. В традиційних паперових медіа в онлайн форматі можна знайти все що завгодно, однак багато цього матеріалу не друкується на папері, а публікується лише на сайтах цих великих видань, як наприклад The Washington Post. І коли ти робиш якусь маленьку новину і потім бачиш на The Washington Post то думаєш що це дуже важливо, але насправді це нічого не значить. Просто вони заповнюють свій контент великим потоком інформації.
Чому важливо те що друкується на перших шпальтах відомих паперових видань, тому що вони дійсно не будуть витрачати гроші для друку новин, які не будуть цікаві їх все ще досить великій аудиторії. І це дійсно ще є актуальним для сприйняття аудиторією, що друкується на перших шпальтах цих видань.
Друге питання було якраз наскільки актуальним залишається питання цієї війни, адже ви вже відповіли на нього. Тоді що все ж таки із того, що цікаво, які тематики їх зацікавлюють і чіпляють інтерес західної аудиторії?
Я працюю дуже багато років в AP і завжди світове видання цікавить все, що стосується, в першу чергу їх. Наприклад, до війни, що друкувалася з України в західних виданнях. Звичайно, коли приїжджала західна футбольна команда, наприклад, навіть голландський Аякс, то ми це робили, цей матеріал, тому що в Голландії будуть публікувати. Але якщо ми почнемо подавати гру навіть Динамо Київ Шахтар це в Голландії нецікаво. Цікаво те, що стосується в першу чергу їх, і це нормально.
Так само, як нам цікаво, як українська збірна грає на чемпіонатах. Як Усик виступає, всі це перепощують в Україні. Тому в першу чергу те, що стосується їх.
…якщо б не медіа, цієї війни б не було
Що дала Україні робота міжнародних агентств та журналістів на початку вторгнення, яку користь це принесло? Чи було це корисно, що медіа розказували про Україну? Чи вплинуло це на громадську думку і чи допомогло це по забезпеченню озброєнням від Заходу?
Звичайно, ми повідомляли перші новини. Все, що тут є, надзвичайно важливо, тому що на початку війни інтерес був не просто колосальний, над колосальний. Тому нічого дивного, і ми показували про події в тій же Бучі, що формувало світову думку про цих людожерів, які прийшли вбивати дітей, жінок, ґвалтувати і так далі. Звичайно є проблеми. Тому що головна проблема України, що вона вже традиційно програє інформаційну війну. Ворог чудово почуває себе в широкому міжнародному форматі. Я маю на увазі в першу чергу зараз російсько-українську медійну війну. Тому що вони вже багато років, ще задовго до війни мали спеціальні ВУЗи, де готують спеціалістів з інформаційної війни і так далі.
Один з таких головних моментів це ти знаєш, як робити так, щоб твоїй інформації вірили. Приблизно 80 відсотків правди і 20 відсотків це брехня. Так щоб саме вигідно для них подати інформацію. І вони завжди завоювали цей інформаційний простір, так що Україну не чути. Вони вкладають мільярди доларів. І вони розуміють прекрасно, що якщо б не медіа, цієї війни б не було.
Коли Бучу відкрили, всі ці проблеми було проявлені.
Вони називають себе працівниками інформаційного фронту Росії, вони себе також називають журналістами. Вони сформували думку про «ворога Україну». І люди ввірять. Ви ж знаєте, що в них коїться? Вони впевнені, що тут у нас людожери та фашисти. І тому цю інформаційну війну ми дуже сильно програємо. Тому що вони вкладають мільярди, роблять такі канали як Russia Today (RT — далі), також вони випускають матеріал на різних мовах, винаймають видатних журналістів працювати в західних ЗМІ, тих які привертають велику аудиторію. Так, вони отримують великі гроші, вони отримують навіть гроші більше, ніж топові журналісти відомих західних ЗМІ. І їм це цікаво. А гроші, як кажуть, не пахнуть. А потім, коли, вони десь наступили на свою совість, десь трошки збрехали, потім вони будуть боротися на смерть, щоб доказати, що вони були праві і будуть відстоювати таким чином російську точку зору. Працював наприклад три роки на RT, а потім працює знову десь у великих західних ЗМІ, і він буде відстоювати свою позицію в тому контексті який був у RT. Він не може зізнатися, що тоді там грішив. Це проблема.
І я кажу ну, пішли, будеш зараз нюхати як ці манекени пахнуть.
І я зіштовхувався з подібними колегами журналістами. Коли Бучу відкрили, всі ці проблеми було проявлені. На ці події приїхали з усього світу перші топові журналісти. Їх сотні були. Якщо ти пам’ятаєш, вони на голову лізли. І в один з моментів там в групі західних журналістів спілкувався з колегами, якийсь там західний каже, — Так це ж українці також стріляли по Бучі. Тобто вину частково західні журналісти покладали і на Україну. І починаєш копати звідки ця людина. Починаєш перевіряти. А він працював на RT. Болгарин інший з Болгарії хлопець, каже, — Так це ж, манекени, це ж манекени. І я кажу ну, пішли, будеш зараз нюхати як ці манекени пахнуть. Запах специфічний як знаєш у трупів. Але одна справа коли це мені він каже, і зовсім інша коли на свою аудиторію та західним колегам, які приїхали. І вони нічого не розуміють про події, тож вони іноді можуть повірити їм. Тому оце і є головна медійна проблема. Так от, виходячи з цього, Україна нічого не робить майже, тому що телеграм канали ми теж програємо.
Виходячи з цього всього, що ми маємо робити для того, щоб питання не знімалося по перше з міжнародної повістки? Як привертати увагу щоб ми змогли якщо не перемогти, то вже хоча б не програвати цю інформаційну війну. Які мають бути кроки, зроблені, на вашу думку?
Звісно, без держави це не можливо зробити. Це реально величезні гроші, це мільярди, які мають виділятися, які повинні вкладатися. Повинні найматися найкращі журналісти, блогери, робитись сайти. Це має бути державною політикою. Телебачення на різних мовах має транслюватися по всьому світу, з можливістю легкого доступу до цього контенту. Це не «Марафон», розумієш. Це має бути зроблено професіонально. І повинні там працювати не тільки українські журналісти, а зірки світової журналістики, міжнародні, американці, британці, французи і так далі. А ми не можемо собі це дозволити, тому що зірка коштує грошей, а росія це собі дозволяє. Вона платить їм. Вони цілі статки можуть заробити там. Тому на жаль поки так. Ну і головна проблема, як завжди, традиційна наша корупція.
Всі очікують, чи зможе завершити війну Трамп, і чим насправді це завершиться, на вашу думку?
Будь яка війна колись закінчується. Це зрозуміло. Будь яка війна, навіть Столітня війна, вона закінчилася.
Чи є шанси в 2025 році завдяки діям, рішенням Трампа щось змінити на цій війні?
Порошенко свого часу, коли його запитували, він казав, що для закінчення війни потрібна згода двох сторін. Якщо у Трампа є згода, то ми не знаємо чи є згода у путіна. Тому знаєш, я не можу казати за нього, тому що це божевільна людина, яка помішана на історичних амбіціях. Я впевнений, що Америка зробить правильне рішення і правильні висновки. Але після того, як вона зробить все інше. Вона зробить помилки знову, те що робив уряд Байдена. До останнього він робив помилки. Тягнув, тягнув і потім вже в самому кінці вони почали допомагати. А щодо путіна, я фотографував його, вивчав. Але це людина, яка цікавиться не грошима, у нього їх стільки, що це вже не цікаво. Це зовсім інша мотивація працює, історична. Він йо…ся на історії. Це все зірвало кришу йому. Він божевільний і з ним можна покінчити тільки одним способом, це його вбити. Але у цих божевільних дуже розвинене відчуття небезпеки, і всіх від кого відчувається найменша загроза, їх відразу знищують. Він як Іван Грозний вбиває всіх. Ці події, вони повторюються весь час. Ще Макіавеллі казав про це. І по цьому можна сказати, що буде найближчим часом.
