7 грудня Україна відзначає День місцевого самоврядування. Це професійне свято і для відомого українського політика та громадського діяча Михайла Поживанова, який був свого часу міським головою Маріуполя, заступником мера Києва і депутатом Верховної Ради чотирьох скликань. Відзначаючи святкову дату, пан Михайло зауважує:
– Розділом XI Конституції України, співавтором якого був і я, закріплено базовий принцип місцевого самоврядування: право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення – бюджет, майно, землю, податки, розвиток і вибір влади. На жаль, останні 5-7 років громади фактично позбавлені цього права. Відсутність місцевих виборів, правова невизначеність щодо повноважень рад, посилення централізації призвели до ситуації, коли частина місцевої влади перетворюється не на представників громад, а на виконавців політичної волі з Києва.
Найбільше тривожить практика відсторонення та заміни мерів, які мають підтримку громади, власну позицію й здатні самостійно ухвалювати рішення в умовах війни. Такі керівники стають «незручними» – і їх намагаються усунути через тиск, кримінальні справи, ручне управління під прикриттям воєнного стану. Ми бачимо це на прикладах Чернігова, Сум, Запоріжжя, Полтави, Одеси.
Водночас багато громад і їхніх очільників, незважаючи на війну, фахово забезпечують життєдіяльність міст: відновлюють інфраструктуру після обстрілів, підтримують економіку, працюють з переселенцями, співпрацюють із державою заради перемоги. Але їх терплять лише доти, доки вони не перечать центру.
Окрема проблема — військові адміністрації. Вони створювалися для оборонних і безпекових завдань, але на практиці часто втручаються в роботу місцевого самоврядування, не несучи при цьому повної відповідальності за громаду. Це породжує конфлікти та управлінський хаос. Київ – яскравий приклад, коли замість ефективної взаємодії мешканці спостерігають публічне протистояння між двома центрами влади.
У нас є Конституція і Закон про місцеве самоврядування, і ми маємо жити за ними. Я переконаний: навіть в умовах війни місцеві вибори там, де це безпечно, потрібно й можна проводити. На значній частині території України для цього є всі організаційні можливості й, за наявності політичної волі, це цілком реально. До того ж внутрішньо переміщені особи, які живуть, працюють і сплачують податки в громадах, мають повне право брати участь у формуванні місцевої влади. Це знизило б напругу в суспільстві, посилило б довіру як міжнародних партнерів, так і до центральної влади, а також перезавантажило б місцеву владу.
Місцеве самоврядування – це не формальність і не «декорація», а фундамент демократії та реального народовладдя. Потрібен баланс між державною владою, військовими адміністраціями та громадами – без монополії центру й недопущення концентрації влади.
Я переконаний: держава тримається на громадах і людях, які в них живуть і працюють. Саме збереження і відновлення справжнього місцевого самоврядування – одна з ключових умов нашої стійкості, перемоги й майбутньої відбудови. І саме тому День місцевого самоврядування є важливим і знаковим для кожного з нас. Адже кожен із нас – частина громади, і саме з цього починається сильна держава.
