12 квітня «День космонавтики» – це «свято», яке відзначають на росії. Пов’язано це з тим, що в СРСР вийшло з 10-ї спроби запустити в космос смертника і повернути його на землю в напівживому стані. Щоправда, через деякий час його все одно вбили, але кого це хвилює.
Радянська космонавтика була створена рабською працею геніального українця Сергія Павловича Корольова. Як відомий усьому світові конструктор він досягнув багато чого в галузі ракетобудування та космонавтики не завдяки, а всупереч радянській владі. Саме радянська влада його мало не згнобила в таборах, і те, що Корольов вижив – просто випадковість та сила духу справжнього українця. Склавшись обставини трохи інакше, не було б жодного польоту Гагаріна, не було б і радянської космонавтики в тому розумінні, як це підносить усьому світові російська пропаганда. Тільки росія так може, вміє та практикує – привласнювати собі чужі здобутки. За фактом День космонавтики – це коли українець Корольов замість собаки відправив до космосу москаля.
Вивчення космосу – надбання людства! Як у першому, так і в кожному наступному польоті людини в космос, величезний внесок був саме синів української землі. Слід згадати цього дня і всесвітньо відомих українських космонавтів – Павла Поповича та Леоніда Каденюка. Все нове не могло бути без ризиків, жертв. Як і наша воля до свободи. Як і вся історія України – «через терни до зірок» – «до свободи та незалежності»!
Але в країні, яка називає себе правонаступником СРСР, космонавтика закінчилася разом із віроломним нападом на Україну. Бункерний фюрер разом зі своїм білоруським прихильником можуть їздити тайговими космодромами, анонсуючи свої фантазії про запуск російсько-білоруського екіпажу на Місяць… Але події не скасувати та не виправити. Вся історія радянської космонавтики — це шалені змагання на випередження з американцями, які супроводжувались безвідповідальністю, злочинною недбалістю та цинічним душогубством людей.
Успіхи космонавтики є закономірним результатом титанічної праці багатьох тисяч людей, які завжди робили все, щоби прогрес космічної галузі був беззаперечним.
Україна – місце, де зародилася світова космонавтика, місце – де народилися та працювали визначні вчені ракето – космічної галузі. Так, в Україні космонавтика переживає не найкращі часи. Але Україна після закінчення «спецоперації» здатна відновитися та долучитися до сегментів світової астронавтики, і передумови цьому є. А в Росії крах космічної галузі це дуже надовго, якщо не назавжди. Тому що американські та європейські санкції, введені на тлі російського вторгнення в Україну, серйозно торкнулися й космонавтики. Наразі закриті до постачання в Росію певні види обладнання та електроніки, космічні підприємства потрапили під санкції як виробники озброєння, навіть голова «Роскосмосу» Дмитро Рогозін опинився під персональними санкціями.
У 2022 році США доповнили свої санкції, склавши списки підприємств російського військово-промислового комплексу, і туди потрапило багато космічних заводів і конструкторських бюро. Нові обмеження набирають обертів, призупинення постачання одних тільки тайванських мікрочіпів вдарить по ідеї «імпортонезалежності», а перебудова на нові ланцюжки постачальників росія витратить ще кілька років. «Роскосмос» стверджує, що санкції не впливають на ракетобудування, але при цьому надсилає ультиматум країнам-учасникам програми Міжнародної космічної станції (МКС), вимагаючи зняття санкцій. Зважаючи на все, закриття доступу до тайванської електроніки – це лише перший серйозний удар у галузі будівництва супутників. А будуть ще й інші.
Дії «Роскосмосу» та його голови Дмитра Рогозіна руйнують репутацію росії як надійного партнера в космосі навіть у тих напрямках, яких не торкнулися санкції.
Але дивлячись на безліч санкцій, під які потрапила росія, у всіх галузях сучасного життя, громадяни рф нарешті починають розуміти, до чого і куди їх «керманич» веде — вперед у минуле (можна сказати в слід за кораблем …), але не будемо про це. Російські соцмережі, зокрема ВКонтакте, активно наповнюється російськими ж користувачами прикольними зображеннями і викликає у юзерів захоплення, а часом і подив, що вони самі з себе сміються.
Звідси виникає просте, але закономірне питання… а чи варто було починати війну з Україною… щоб повернути назад у 60-70 роки ХХ століття країну, яка відправила до космосу першу людину?!
