За результатами серпневого соцопитування, більшість українців схвально ставляться до розпаду Радянського Союзу і позитивно ставляться до діяльності Степана Бандери.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова.
«67% опитаних громадян позитивно оцінюють розпад Радянського Союзу.Частка тих, хто негативно ставиться до розпаду СРСР, становить 16% і приблизно дорівнює частці тих, хто не визначився зі своїм ставленням до цієї історичної події (17%)», — йдеться у дослідженні.
Більшість українців позитивно ставляться до Бандери, впевнені у необхідності «здорового націоналізму» та підпримують розпад СРСР, — Опитув…, фото-1
Якщо порівняти з 2020 роком, то українці почали значно схвальніше ставитися до розпаду Радянського Союзу. За два роки частка тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, зросла на 18% паралельно зі зменшенням негативної оцінки цієї події на 16%.
Навіть якщо брати вікові категорії, то більшість і серед молоді (яка не жила в СРСР), і серед пенсіонерів (які жили в СРСР) схвально оцінюють розпад Радянського Союзу.
Найбільше задоволених розпадом СРСР серед громадян, які не жили у ті часи чи застали кінець СРСР у юному віці. Серед них позитивно оцінили розпад Союзу 70–72% опитаних. Найменше тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, серед громадян, яким за 60 років.
Українці, котрі народилися після 1991 р., найменше ностальгують за Радянським Союзом та не бажають його відновлення.
Мова спілкування (російська або українська) також не впливає на абсолютні показники небажання повернення українців до Радянського Союзу. Серед україномовних українців розпад СРСР вважають позитивною подією 74%, серед російськомовних – 52%.
Водночас, майже 50% населення України позитивно оцінюють постать Степана Бандери. Негативно про роль Степана Бандери у становленні української державності відгукнулися 11% опитаних.
Ще 19% зазначили, що ставляться до діяльності Бандери як позитивно, так і негативно, близько 18% не змогли відповісти на це запитання. При цьому 2% опитаних респондентів сказали, що не чули про такого українського політичного діяча.
Зазначається, що порівняно з минулим роком на 19% зросла частка респондентів, які позитивно оцінювали діяльність Бандери. Водночас частка респондентів, які оцінювали її негативно, зменшилася на 21%.
Необхідність здорового націоналізму підтримує абсолютна більшість українців у всіх вікових групах, незалежно від статі, рівня освіти, матеріального становища чи мови повсякденного спілкування. Так, тезу про необхідність націоналізму підтримує 51% російськомовних респондентів, не згоден з цим твердженням – 21%. Серед україномовних респондентів про необхідність націоналізму заявило 74%, не погодилося – 7%.
Серед регіонів лише у південних областях немає абсолютної підтримки тези про необхідність здорового націоналізму Україні. У Миколаївській та Одеській областях 37% погодилися, а 34% заперечили судження про необхідність націоналізму.
Опитування проводилося фондом «Демініціативи» імені Ілька Кучеріва із соцслужбою центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року.
Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських).
Було опитано 2024 респонденти віком від 18 років.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
