В Одесі відбулася організована рухом «Зе!Жінки» регіональна конференція «Безбар’єрна Україна». Участь у заході взяли громадські діячі, військові, представники державних структур та органів самоврядування Одещини, паралімпійці, медики, науковці, співробітники підприємств, на яких працюють люди з інвалідністю. До заходу долучилися в.о. начальника Одеської ОВА Борис Волошенков, голова Одеської облради Григорій Діденко, народні депутати від ПП «Слуга народу» Юлія Діденко та Олексій Леонов. Модератором конференції стала лідерка руху «Зе!Жінки» на Одещині депутатка облради Наталія Данилко.
Під час конференції було презентовано «Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови, та Альбом безбар’єрних рішень. Створення такого довідника – це ініціатива і флагманський проєкт першої леді України Олени Зеленської; він створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. «Довідник безбар’єрності» – проєкт з відкритим кодом: його електронна версія регулярно доповнюється новою актуальною інформацією. Видання «розмовляє» українською жестовою мовою, а для користувачів, які мають порушення зору, зроблено аудіодискрипцію. Довідник доступний у друкованій версії та онлайн Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека.
Присутні були одностайні у думці: в нелегкий для України час такий посібник допоможе знайти спільну мову як з пораненими військовими та цивільними, так і з людьми з інвалідністю, він має сприяти тому, щоб толерантне спілкування ставало нормою у нашому повсякденному житті.
– Зараз щодня українські військові та мирні громадяни отримують важкі поранення, які можуть повністю змінити їхнє подальше життя, – зауважив голова Одеської обласної ради Григорій Діденко. – Якщо ми говоримо про післявоєнне відновлення України, то маємо враховувати потреби цих людей. Тобто важливість безбар’єрності зараз зростає у геометричній прогресії. Нині ми вже керуємося основними засадами та принципами безбар’єрності у районах та громадах Одещини. І будемо продовжувати їх втілювати, поки не створимо максимально комфортні умови для вразливих верств населення нашого регіону. Тож зараз ми спільно рухаємось до європейських стандартів безбар’єрності. Впевнений, у нас все вийде.
– Створення безбар’єрного середовища в Одеській області – один з головних принципів масштабної відбудови України, – підкреслив в.о. начальника Одеської ОВА Борис Волошенков. Він підписав Декларацію про підтримку Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, отож Одеський регіон взяв на себе зобов’язання рухатися у напрямку безбар’єрності.
Менторка руху «Зе!Жінки» Одещини, народна депутатка України Юлія Діденко підкреслила: «Безбар’єрність – це забезпечення рівних прав і можливостей для кожного. Це комплексний підхід до подолання бар’єрів… Це доступність міста, робочі місця для людей з інвалідністю, інклюзивна освіта, медична і психологічна підтримка та багато-багато іншого. Зокрема, перед нами постає виклик щодо покращення рівня зайнятості осіб з інвалідністю. Потрібно це забезпечити на законодавчому рівні, напрацьовувати механізми реалізації продукції, зберегти систему пільг. Суспільство повинне змінити своє ставлення до проблематики безбар’єрності. Ми одна велика родина, і поинні з повагою ставитись одне до одного. Рада долучитися до руху, який має на меті подолання та знищення бар’єрів із соціального життя усіх без винятку громадян України».
Депутат Верховної Ради України Олексій Леонов привітав рух “Зе!Жінки” з корисною ініціативою. І запропонував на додачу до знищення бар’єрів на вулицях і в наших головах ліквідувати бюрократичні перешкоди. Зокрема, через спрощення доступу до оформлення пільг і гарантій пораненим захисникам і захисницям України та через покращення якості державної підтримки людей, котрі отримали інвалідність внаслідок війни.
Наталія Одарій-Захар’єва, директорка обласного департаменту охорони здоров’я, зазначила: «Медична допомога повинна бути якісною і безбар’єрною. Нам потрібно мати змогу надати людині допомогу, незалежно від того, чи це малозабезпечена сім’я, чи людина з обмеженими можливостями. Наразі відбувається велика робота медичного простору задля забезпечення доступності послуг».
Дискусії, які проходили під час двох панелей – «Безбар’єрність як нова суспільна норма» та «Місто без бар’єрів: особистий досвід», не залишили байдужими нікого з присутніх. Зокрема, своїм власним, не зовсім позитивним досвідом поділилася Руслана Данилкіна – військова, яка під час виконання бойового завдання отримала важке поранення, внаслідок чого їй було ампутовано ногу. Нині дівчина рухається з допомогою протезу. Вона розповіла, з якими труднощами їй довелося, на жаль, зіткнутися в процесі реабілітації та протезування.
Як модераторка конференції Наталія Данилко, так і учасники дискусії акцентували увагу на тому, що тема безбар’єрності стосується не лише людей з особливими потребами та інвалідністю. Бар’єри – це все те, що ускладнює доступ до ресурсів та можливостей, а це означає, що кожна людина в ті чи інші періоди свого життя може зіткнутися з такими перепонами. Проблеми зі здоров’ям, пенсійний вік, складні життєві обставини – і ви вже за бар’єрами. Тож у своїх виступах присутні торкалися різних численних проблем, що виникають у процесі створення безбар’єрного простору в нашому регіоні, а також говорили про шляхи їх подолання.
