Масштабна атака РФ у ніч на 8 листопада зруйнувала ключові ТЕС «Центренерго» та пошкодила підстанції, що живлять АЕС. Українська енергосистема — на межі зимових блекаутів тривалістю до 16 годин.
з’ясував, чи зможе імпорт електроенергії з ЄС і гуманітарне обладнання втримати країну від темряви.
ТЕС під ударами Росії: який стан енергетичних об’єктів в Україні
Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього, оцінює стан теплової генерації в Україні, як критичний. Наразі в експлуатації в Україні знаходяться лише чотири ТЕС: Бурштинська, Ладижинська та Добротвірська працюють із суттєвими пошкодженнями, тоді як Дарницька ТЕЦ забезпечує мінімальну потужність.
«Пікове споживання в ранкові та вечірні години сягає 4,2–4,4 ГВт·год. Імпорт покриває 2,1 ГВт·год, решту дефіциту компенсують обмеженням комерційних споживачів. Потужностей ТЕС і ТЕЦ недостатньо для балансування системи без зовнішньої допомоги», — розповідає Фокусу Ігнатьєв.
Експерт додав, що у найгіршому сценарії, а саме повного виведення з ладу решти ТЕС — відключення сягатимуть 14–16 годин на добу, переважно в пікові періоди.
Як зменшити дефіцит електроенергії в Україні
Економіст, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус бачить декілька способів розв’язування проблеми дефіциту електроенергії в Україні.
Перший з них — купівля електроенергії закордоном, у країнах ЄС. Ус розповів, що на початку повномасштабної війни Україна уклала «енергетичний безвіз», приєднавшись до ENTSO-E — системи обміну електроенергією між країнами ЄС. З 2022 року країни інтегрувалися в єдину європейську систему. Це спрощує імпорт електроенергії в періоди дефіциту, а в перспективі — експорт з України. Зараз експорт не на часі, але у вересні 2022 року, до атак на енергетику, Україна експортувала електроенергію до ЄС на 150 мільйонів доларів. Навіть у першій половині року Україна проводила експорт електроенергії.
«Тепер ситуація змінилася: нам потрібен імпорт з ЄС. З оцінок, які я бачу, проблем не повинно бути. Партнери з постачання енергетики не лише Угорщина та Словаччина, а й Румунія», — зазначає Фокусу економіст.
Ці постачання відбуваються через добові аукціони доступу до міждержавних перетинів. Румунія, Словаччина та Угорщина вже беруть участь у цих торгах, забезпечуючи стабільні обсяги електроенергії в Україну.
За оцінками Міненерго, технічна спроможність ліній передачі з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії дає змогу імпортувати в Україну до 2,1 ГВт потужності одночасно, що частково компенсує втрати генерації.
Другий напрямок допомоги партнерів України, за словами Уса, це обладнання. Зокрема, для заміни старих зруйнованих «Шахедами» та ракетами великих трансформаторів на підстанціях збирають нові, зокрема із деталей з Європи, США, Японії тощо. Були випадки, коли партнери самі передавали обладнання. Високовольтне обладнання, зокрема автотрансформатори, має дефіцит на європейському ринку через глобальний попит. Проте механізм гуманітарної допомоги працює: Литва, Латвія, Естонія вже передали кілька одиниць.
«Україна вже отримувала генератори та інше обладнання в попередні роки. Механізм гуманітарної допомоги вирішує частину проблем з генерацією. З досвіду чотирьох років війни: Росія не змогла повністю зруйнувати нашу енергетику. Проблеми є, але не стабільні, система тримається», — підсумував Ус.
Станіслав Ігнатьєв додав, що Україна активно закуповує обладнання, але значна частина постачань 2022 року не відповідала класам напруги. Нині програми міжнародної технічної допомоги міжнародних організацій, зокрема GIZ та JICA, фінансують грантові постачання трансформаторів, що частково закриває дефіцит високовольтного обладнання.
