Україна опинилася на межі енергетичної кризи. 8 та 14 листопада Росія випустила сотні ракет і дронів, знищивши ключові ТЕС, пошкодивши підстанції та залишивши без світла, тепла й води цілі міста.
з’ясував, чи готова Україна до сценарію повного блекауту та що станеться, якщо морози й нові атаки співпадуть у найгірший момент.
У ніч на 14 листопада Російська Федерація здійснила масовану атаку на Україну, запустивши 430 ударних дронів різних типів та 18 ракет, серед яких балістичні «Іскандер-М»/KN-23, аеробалістичні «Кинджал», крилаті «Калібр» та «Іскандер-К», а також одну протикорабельну «Циркон».
Основа ціль атаки — цивільна інфраструктура. Зокрема, було зруйновано квартири в десятках багатоповерхівок. У Києві загинуло четверо цивільних, поранено приблизно 30 осіб, зокрема двоє дітей.
Раніше, у ніч на 8 листопада Росія завдала одного з наймасованіших ударів по українській енергетиці з початку повномасштабної війни. Понад 450 дронів і 45 ракет різних типів, зокрема балістичних, зруйнували ключові об’єкти, що призвело до повної зупинки генерації на ТЕС «Центренерго».
Під удар потрапили Зміївська ТЕС на Харківщині та Трипільська ТЕС на Київщині — основні джерела теплової енергії. Це спричинило дефіцит потужностей, попри відсутність морозів. Атака також ускладнила роботу атомних електростанцій.
Обстріл 8 листопада позбавив частину українців не тільки електроенергії. Зокрема через знеструмлення майже вся Полтава з 8 по 9 листопада опинилася без води. У Кременчуці тоді місцевий водоканал повністю перейшов на роботу на генераторах.
У Лозовій, Харківської області, 11 листопада через обстріл РФ були застосовані аварійні відключення енергопостачання і були відключені від електроживлення котельні. Місто опинилось без тепла у будинках.
Повний блекаут в Україні: ймовірні сценарії
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко попереджає: якщо внаслідок російських атак — умовно Київ — залишиться без роботи ТЕЦ хоча б на 7–10 діб при стійких морозах від –10°C і нижче, це може спричинити масштабну техногенну катастрофу.
«Доведеться зливати воду з систем опалення, щоб уникнути розривів труб, та евакуювати людей», — визнав експерт.
Водночас Харченко наголосив, що вважає такий сценарій малоймовірним. За його оцінками, у ворога бракує ресурсів для повного виведення з ладу теплоенергетичної інфраструктури столиці.
«Фортифікації, скоординована ППО, майстерність українських інженерів у швидкому відновленні — усе це гарантує, що росіяни знову залишаться ні з чим», — вважає Харченко.
Він навів дані тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з енергетики: на 74 об’єктах другого рівня захисту «Укренерго» (ще 45 добудовуються) за весь час сталося лише одне влучання в автотрансформатор. Важка ракета уразила укриття безпосередньо. Ефективність захисту — понад 98%. Водночас максимальна кількість влучань в одне укриття за атаку, за даними Агенції з відновлення, —13.
Експерт з питань ЖКГ й енергетики Олег Попенко роз’яснив Фокусу критичну залежність систем водопостачання, водовідведення та теплопостачання від електроенергії. За його словами, у разі повного блекауту — тривалого відключення централізованного подання електрики — єдиним способом збереження базових комунальних послуг залишається резервне живлення на об’єктах критичної інфраструктури.
«Усі об’єкти зупинять роботу. Єдиний варіант — забезпечити резервними джерелами живлення каналізаційно-насосні станції водоканалів та котельні теплокомуненерго. Без електрики насоси, що забезпечують циркуляцію води та теплоносія, припиняють функціонування. Це призведе до зупинки водопостачання, накопичення стоків у каналізації та охолодження будинків», — наголосив Попенко.
Україна в блекауті: як подолати проблему
Експерт окреслив можливі рішення подолання цієї проблеми: встановлення біля котелень та насосних станцій, потужні дизель-генератори, газопоршневі установки або сонячні панелі з акумуляторами.
Попенко навів приклади: у Кременчуці вода подавалася навіть за 16–18 годин без світла, бо місцева влада заздалегідь встановила резервне живлення. Натомість у Полтаві водопостачання зникло на майже дві доби через неузгодженість між органами влади та відсутність підготовки.
«Реальність показує: де влада притомна — там послуги є. Де ні — там повний колапс», — підсумував Фокусу експерт.
За його оцінками, у разі тривалого блекауту ситуація в громадах залежатиме виключно від рівня підготовки місцевих і військових адміністрацій.
Попенко закликав терміново перевірити наявність, встановлення та тестування резервних джерел живлення на всіх об’єктах критичної інфраструктури. Без цього, за його словами, навіть короткочасне відключення електрики може паралізувати міста за лічені години.
Водночас експерт зауважив: імпорт електроенергії з ЄС чи прокладання нових ліній передач не вирішать проблему в умовах повного блекауту.
«Це допоможе стабілізувати систему за звичайних обставин, але не врятує насоси й котли без локального живлення», — пояснив він.
Отже, ключ до стійкості комунальних послуг — у децентралізованому резервному забезпеченні. Відповідальність лежить на місцевих владах і військових адміністраціях, які мали б уже завершити підготовку до зимового періоду в умовах воєнних ризиків.
