У ніч на 25 листопада 2025 року, Росія здійснила масову комбіновану атаку на Україну. Для удару російські війська одночасно застосували ударні безпілотники, крилаті ракети морського, повітряного та наземного базування, а також аеробалістичні ракети.
За даними Повітряних Сил ЗС України, радіолокаційними засобами було виявлено та супроводжено 486 повітряних цілей противника, зокрема:
464 ударні БПЛА;
4 аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал»;
7 крилатих ракет «Іскандер-К»;
8 крилатих ракет «Калібр»;
3 балістичні ракети «Іскандер-М».
З них Сили оборони знищили 452 повітряні цілі.
За попередніми даними, зафіксовано влучання ракет та 26 ударних БПЛА по 15 локаціях у різних регіонах країни. Крім того, уламки збитих цілей та керовані падіння дронів зафіксовано ще на 12 локаціях.
Без «роїння» дронів: чому РФ змінила тактику обстрілу
Зазначимо, що РФ зменшила кількість дронів, задіяних для нападу на Україну. Зокрема 20 вересня 2025 року армія РФ застосувала 579 БпЛА, а 28 серпня 2025 року – 598 дронів.
За словами військового експерта Олега Жданова, цього разу армія РФ відмовилась традиційного «роїння» над Києвом, коли одночасно з усіх боків заходили десятки дронів. Замість цього основна маса безпілотників рухалася прямолінійно, великими групами, на заздалегідь обрані об’єкти критичної інфраструктури. Майже всі ракети — «Кинджали», «Іскандери-К», балістичні «Іскандери-М» та «Калібри» — були випущені так, щоб досягти цілей практично одночасно і переважно над однією половиною столиці. Лише морські «Калібри» трохи «відстали від графіка».
На думку Жданова, така синхронізація створила екстремальне навантаження на ППО. Оператори змушені одночасно відстежувати повільні дрони, які можна збивати стрілецькою зброєю та РЕБ, надзвукові «Кинджали», що вимагають дорогих далекобійних ракет, та інші крилаті й балістичні цілі.
«У нас хронічний дефіцит зенітних керованих ракет. Ми змушені працювати в режимі жорсткого контролю кожного пуску протиракет, бо їх критично мало. Президент України на всіх міжнародних зустрічах останніх тижнів постійно підіймає саме це питання — термінові постачання ракет до систем ППО та самих комплексів», — нагадав Жданов.
За словами військового експерта Павла Нарожного, кількість «Шахедів», що атакують Україну залишилася приблизно на тому ж рівні, що й у попередні масовані удари — порядку 450–500 одиниць. Натомість різко зросла частка балістичних і аеробалістичних ракет: замість звичних одиничних «Кинджалів» чи «Іскандер-М» ворог застосував щонайменше одну модифіковану Х-47М2, кілька балістичних і крилатих ракет одночасно.
Саме балістика стала головним болем ППО. Росія продовжує вдосконалювати «Кинджали». На думку експерта, на кінцевій ділянці траєкторії вони вже здатні маневрувати, що різко знижує ймовірність перехоплення. Про це ще восени писали Юрій Ігнат і Financial Times, і нічна атака лише підтвердила тенденцію.
Також Росія продовжує здійснювати еволюцію бойових дронів, зокрема «Шахедів».
«Перехід на чотиритактні двигуни вже відбувся, тепер акцент — на навігації та стійкості до РЕБ. Поки що масового впровадження мережного зв’язку між «Шахедами» немає — технологія застрягла на стадії розробки», — стверджує Нарожний.
Нова тактика масових обстрілів: як посилити ППО
Коментуючи можливі шляхи протидії таким атакам у майбутньому, Жданов вважає, що необхідно переходити до нової тактики побудови системи ППО в Україні. Для її формування необхідне кратне збільшення кількості зенітних ракетних комплексів усіх класів та, що найголовніше, боєприпасів до них.
«Єдиний ефективний спосіб — різке збільшення щільності протиповітряної оборони. Наразі Україна має лише об’єктову ППО — ми закриваємо окремі критичні об’єкти на певних ділянках. Фронтальної, суцільної системи протиповітряної оборони, яка б прикривала всю територію країни, у нас досі немає. Це первинна стадія її створення», — каже експерт.
Для порівняння Жданов навів приклад російської столиці, де створена «двошарова» чи «тришарова» лінія оборони протиповітряної оборони, що і є саме фронтальною ППО. За його словами, її практично неможливо пробити звичайними крилатими ракетами чи дронами. Однак на це Росія витрачає великі ресурси, адже російські С-400 — це модернізовані С-300 з заявленою ймовірністю ураження балістики близько 30%.
«Щоб гарантовано збити одну балістичну ціль, потрібно випускати три-чотири протиракети, а це для нас неприйнятна розкіш», — підкреслює експерт.
Для збиття балістичних цілей Україні, за словами Нарожного, Силам оборони України реально доступні лише дві системи.
Перша — італо-французька SAMP/T. В Україні зараз працює, за відкритими джерелами одна-дві батареї.
Друга — Patriot. Міністр оборони України Денис Шмигаль озвучив, що надійного прикриття всієї території потрібно мінімум 10 дивізіонів Patriot прямо зараз. Єдина країна, яка теоретично може їх надати, — США, але політична воля й виробничі потужності роблять це завдання майже нереальним у найближчі роки.
«Україна нещодавно підписала меморандум з Францією про постачання вісім SAMP/T. Але поки на це не має ані фінансування, ані чітких термінів. З крилатими ракетами ситуація краща: їх здатні збивати IRIS-T, «Буки», NASAMS, авіація — від МіГ-29 до майбутніх F-16, «Міражів» і «Гріпенів». Але й тут критичним залишається дефіцит боєприпасів», — додає Нарожний.
