Telegram-канали давно перестали бути просто майданчиком для обміну повідомленнями – вони стали потужним інструментом впливу на громадську думку і ним користується понад 85% українців для отримання новин.
В законі є чітке визначення, що таке медіа. І Telegram-канали, за своєю суттю, є ними. Однак реєстрація онлайн-медіа, згідно з законом про медіа, добровільна і цим користуються недобропорядні особи, оскільки в більшості випадків власники є невідомими, будь-якої серйозної відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації не існує, що дозволяє впливати на суспільство без будь-яких наслідків.
Чому це важливо? Пояснює Дмитро Вербицький.
«Наведу приклади за останні декілька місяців, де я особисто стикаюся з тим, як працюють маніпуляції в Telegram, і бачу, як окремі канали формують потрібний комусь інформаційний фон. Публікуються фейки, вигадки, перекручені факти – а мета та потенційні замовники цих атак стають дедалі очевиднішими.
Нижче – кілька показових прикладів.
Приклад 1. «Лачен пише»: хвиля фейків перед судовими засіданнями
У жовтні 2025 року, напередодні судових слухань за моїм позовом до НАЗК, Telegram-канал «Лачен пише» почав системно поширювати недостовірну інформацію, у тому числі образливого характеру, яка створювала негативний образ та одночасно формувала позитивний фон для НАЗК.
Було опубліковано низку вигадок, зокрема про нібито:
;
;
;
.
Жодне з цих тверджень не відповідає дійсності:
майно не продавалосята втечі не планувались;
нічого не перереєстровувалося;
жодного протоколу НАЗК не складало і до суду не передавало.
Цікаво інше: у цей самий період НАЗК втретє зривало судове засідання, надсилаючи документи за день до розгляду, що неминуче призводило
.
У цьому контексті виникає цілком логічне питання: кому вигідно створювати медійний шум та фейки саме напередодні слухань?
Якщо канал вважає себе авторитетним – де докази?
Приклад ІІ. Канал ua.news: взаємовиключні версії та «замовний пакет»
Після публікації мною матеріалів
та 
щодо можливих корупційних дій у НАЗК почалась нова хвиля атак.
Особливої уваги заслуговує канал ua.news, який фігурує у кримінальному провадженні у справі Айбокс Банку. Сам канал має більше 85 тис підписників, які викликають сумнівів в їх реальності, оскільки публікації на калі в більшості мають лише до 1 тис переглядів.
Протягом лише двох тижнів він опублікував дві взаємовиключні версії:
21.11.2025– 
;
02.12.2025– 
.
Після цього лавину аналогічних фейків почали поширювати інші телеграм-канали – класичний сценарій «замовного пакету» та формування думки у суспільства.
Ані перша інформація не відповідає дійсності ані друга.
І вже 08.12.2025 хвиля медіа атак продовжилась, ставлячи моє фото поруч з «терористами» Шойгу та іншими.
Як згадувалось вище, то переглядів на каналі дуже мало, тому робляться репости на топових Telegram-канал лише публікацій, які стосуються мене для більшого охоплення аудиторії.
Тож питання залишається відкритим: хто замовляє поширення неправдивої інформації та в чому її актуальність саме зараз?
Про Telegram-канал ua.news, зв’язку з фігурантами кримінальних проваджень – розповім у наступних блогах.
Приклад ІІІ. Атаки на Христину Ільницьку після антикорупційного форуму
Звичайний пост Христини Ільницької у Facebook після участі в антикорупційному форумі викликала цілу хвилю негативних та фейкових матеріалів, про «незаконне збагачення» та спотворені дані щодо її доходів.
Одне з таких видань
стверджувало, що за 10 років до 2020 року Христина нібито задекларувала «всього 360 тисяч гривень доходів».
Це – спотворена інформація.
У 2024 році Христина вже
.
Декларації за 2020-2023 роки тоді були відсутні у податкових органів, тому дані були неповними.
Нині подані усі необхідні декларації та документи які підтверджують законне походження коштів для придбання її майна.
Після форуму Христині почали надходити дивні дзвінки від невідомих чоловіків із «пропозиціями допомоги», «порадою як врятуватися» та натяками на те, що «тільки вони можуть її захистити».
Це вже виходить за межі телеграм-фейків і виглядає як провокація або спроба тиску.
Висновок
Синхронність фейків, повторюваність тем і активність у ключові моменти свідчать не про випадковість, а про організовані медійні атаки, направлені на створення негативного образу та здійснюють медійного тиску на правоохоронний орган, підтримуючи позитивний фон для НАЗК, які фактично умисли внесли в офіційний документи недостовірні відомості.
Про статки Христини Ільницької, спроби провокацій з боку окремих фігурантів, знайомих та сусідів, фальсифікації матеріалів – розповім у наступних блогах.»
