У Музеї Івана Гончара (м. Київ) у переддень Різдва відкрилася унікальна виставка «Українська народна ікона. Авангард. Витоки». Тут представлено понад п’ятдесят ікон XVII–ХІХ століть із різних регіонів України, а поряд – репродукції робіт бойчукістів, учнів та послідовників видатного українського художника Михайла Бойчука, які створили унікальну мистецьку школу «бойчукізму».
Експозиція «Намалюю матір на божничку в хаті…» показує, як українська народна ікона, часто написана сільськими малярами-самоуками, стала джерелом натхнення для мистецтва бойчукістів. Це сусідство дає можливість побачити, як ті самі лінії, кольори й образи святих, народжені в традиційній іконі, згодом лягли в основу їхнього революційного стилю і справляють глибоке, несподівано сильне враження.
На відкритті виставки побував відомий галерист, художник і громадський діяч Михайло Поживанов, який дав свій коментар.
– На відкриття цієї виставки я їхав крізь суцільну темряву Києва – з гуркотом генераторів і відчуттям напруження, яке сьогодні супроводжує кожного з нас, – розповідає пан Михайло. – Але щойно зайшов до Музею Івана Гончара – і темрява відступила. Світло народної ікони, знайомі обличчя музейників та друзів, тепле спілкування зробили дивну, але дуже потрібну річ: на мить тут забулося, що відбувається за дверима.
Дякую генеральному директорові Музею Петру Гончару, його заступниці Тетяні Пошивайло та колективу – всій команді людей, які дійсно захоплені ідеєю оживити, представити глядачам нашу спадщину. Це відчувається в кожному виставковому проєкті і в кожному сказаному слові.
Дуже раджу прийти сюди, щоб відчути світло правдивого мистецтва: намоленість народних ікон і справді народне мистецтво бойчукістів, побачити цю сакральну єдність людини і світу, що так тісно пов’язана з нашою культурою. У наші важкі часи – це той самий момент, коли мистецтво лікує.
