У СРСР була повна заборона фронтової правди. А різниця між 8 та 9 травня — ціла прірва між вшануванням жертв війни та радянським «побєдобєсієм».
Про це розповів в інтерв’ю для
кандидат історичних наук, завідувач сектора Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій.
Чому «днем перемоги» у СРСР стало 9 травня
Експерт нагадав, що в цілому «акт капітуляції Німеччини підписали 8 травня«.
При цьому в Москві на той момент вже настало 9-те число.
«Тому цю дату Радянський Союз притягнув «за вуха», — зауважив Кабачій.
Основна різниця у підході до цієї дати
Історик розповів, що «ключовим є саме інший підхід до відзначення дати».
«У вільному світі зосереджувалися на вшануванні пам’яті жертв (Другої світової війни, — Ред.)», — пояснив він.
Тим часом «у Радянському Союзі в святкуванні було більше кітчу (стиль, що характеризується ефектністю, несмаком та орієнтованістю на масовий попит, — Ред.), особливо із приходом Брежнєва».
Чому «побєдобєсіє» 9 травня досі існує
Кабачій зауважив, що і російський диктатор Володимир Путін, і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко — «в цьому кітчу зростали«.
Тому «саме таким» і є нині «їхнє бачення святкування 9 травня».
«Яке виливається в «побєдобєсіє», — уточнив науковець.
«Вони уявляли війну і перемогу красивою. Що таке насправді війна, мало хто знав. Тому гасло «можем повторить» — це про хвалькуватість«, — констатував фахівець.
Що стає «першою жертвою війни»
Історик нагадав, що у СРСР — «була повна заборона фронтової правди».
«Якщо хтось її висвітлював у щоденниках чи листах — за це садили й безжально «рубали», — пояснив він.
При цьому згодом дехто все ж таки намагався «розкрити» те, що хотіли «поховати» раніше.
«Російський історик Микола Нікулін у книзі «Спогади про війну» чітко описав, якою насправді була Друга світова з погляду простого солдата», — розповів Кабачій.
Він зауважив, що у 1975-му році «автор приїхав на поле битви, де під час війни бачив 20-річних солдатів».
«Його вразила кількість непохованих скелетів, які залишались просто на полі. Ця картина так його розлютила, що він почав писати книжку «у шухляду». Вона вийшла тільки після розвалу Радянського Союзу», — повідомив історик.
Нікулін, за його словами, пише просту річ — «першою жертвою війни є фронтова правда«.
«Війна в Радянському Союзі була злочинною передусім проти своїх солдатів, бо їх слали на бійню за розпорядком. Діяло правило: командир, який відправив солдатів у два-три штурми, міг піти з передової у тил «на перепочинок», — підсумував науковець.
