
Тривалі відключення світла, води й опалення змінюють не лише звичний побут українців. Вони можуть впливати також на фізичне та психологічне здоров’я, тож базові рекомендації медиків варто знати кожному.
Про це повідомляє
із посиланням на
прес-служби Департаменту охорони здоров’я міста Києва у Facebook.
Додаткові ризики під час відключень
Українцям нагадали, що тривалі відключення електроенергії можуть впливати не лише на звичний побут, а й на фізичне та психологічне здоров’я.
Додаткові ризики, за словами спеціалістів, створюють:
порушення сну;
переохолодження;
зневоднення;
неправильне зберігання продуктів;
неправильне зберігання ліків;
використання небезпечних джерел обігріву.
Хто з українців — у «групі ризику»
У «групі ризику» під час тривалих відключень — електроенергії, води чи опалення — перебувають:
діти;
люди старшого віку;
вагітні;
пацієнти з хронічними захворюваннями.
Цим категоріям людей важливо приділити особливу увагу — заздалегідь подбати про всі необхідні умови та підтримку близьких.
Як знизити ризики під час відключень
З огляду на ситуацію, що склалась в Україні під час війни, у Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) поділились 10 «базовими» рекомендаціями, які допоможуть убезпечити себе та близьких:
підготуватися до тривалих знеструмлень;
уникнути поширених небезпек;
вберегти здоров’я.
«Завчасна підготовка, дотримання простих правил безпеки та уважність до самопочуттядопоможуть пережити тривалі відключення електроенергії з меншими ризиками для себе та близьких», — наголосили фахівці.
В цілому медики радять:
заздалегідь подбати про базові потреби — перевірити домашню аптечку, підготувати запаси води й продуктів;
скласти план дій — для всієї родини.
1 порада — підготувати запас необхідних ліків
Перша порада на випадок відключень — підготувати запас необхідних ліків:
передивитись домашню аптечку;
перевірити терміни придатності препаратів;
упевнитись у наявносіті ліків, які необхідно приймати постійно.
«Особливо це важливо для людей із цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та іншими хронічними станами», — нагадали українцям.
2 порада — подбати про запас питної води
Відсутність електроенергії може впливати на роботу насосного обладнання та водопостачання.
Тому важливо мати вдома запас води:
для пиття;
для приготування їжі;
для гігієни.
«Особливо уважними потрібно бути до маленьких дітей і літніх людей, які можуть не завжди вчасно повідомити про спрагу», — наголосили медики.
3 порада — продумати харчування без холодильника
Продукти в холодильнику, який не працює тривалий час, можуть швидко втрачати безпечність.
З огляду на це, українцям варто заздалегідь сформувати запас їжі, яка не потребує спеціальних умов зберігання.
Для такого домашнього запасу підійдуть:
крупи, макаронні вироби;
консерви промислового виробництва;
горіхи, сухофрукти;
хлібці та сухе печиво;
продукти тривалого зберігання в герметичному пакуванні;
дитяче харчування відповідно до віку та потреб дитини.
4 порада — зберігати тепло й уникати переохолодження
Тривала відсутність електроенергії та опалення в холодну пору року може призвести до переохолодження (особливо в дітей, людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями).
Для того, щоб зберегти тепло, спеціалісти рекомендують:
одягатись «кількома шарами» (краще використовувати декілька легких речей, ніж один товстий светр);
одягати теплі шкарпетки, домашнє взуття та головний убір (якщо у приміщенні холодно);
використовувати ковдри, спальники та термобілизну;
за можливості — зосередити перебування людей в одній кімнаті (яку легше зберігати теплою);
утеплити вікна та двері, використовувати щільні штори;
не забувати про легку фізичну активність (яка допомагає підтримувати теплообмін).
Якщо людина переохолодилася, необхідно:
перемістити її в тепле місце;
зняти з неї мокрий одяг (якщо такий є);
укутати сухими ковдрами.
Не можна при цьому:
розтирати кінцівки;
використовувати гарячу ванну;
прикладати безпосередньо до шкіри гарячі предмети.
«За підозри на тяжке переохолодження необхідно викликати екстрену медичну допомогу», — констатували у прес-службі Департаменту.
5 порада — не використовувати у приміщеннях генератори й пальники
Особливо небезпечним, за словами спеціалістів, є неправильне використання альтернативних джерел живлення та обігріву.
Причиною пожежі та отруєння чадним газом можуть стати:
генератори;
газові пальники;
туристичні плитки;
мангали.
«Чадний газ не має кольору та запаху, тому людина може не помітити його накопичення в приміщенні», — нагадали українцям.
Якщо є підозра на отруєння, необхідно:
негайно вийти на свіже повітря;
викликати допомогу за номером 103 або 112;
не повертатися у приміщення до підтвердження його безпечності відповідними службами.
6 порада — дотримуватись режиму сну та відпочинку
Порушувати сон можуть зміни звичного графіка життя, шум генераторів, холод і навіть тривожні новини.
Недосипання, своєю чергою, посилює втому, дратівливість і знижує концентрацію уваги.
Щоб підтримати якість сну, спеціалісти рекомендують:
намагатись лягати спати та прокидатися приблизно в один і той самий час;
створити максимально комфортні умови для відпочинку (використовувати теплу ковдру, сухий одяг і зручне спальне місце);
за можливості — провітрювати кімнату, не допускаючи надмірного охолодження;
обмежити вживання у другій половині дня кави, міцного чаю та енергетичних напоїв;
не використовувати алкоголь як засіб для засинання;
обмежити перегляд новин і користування гаджетами перед сном.
«Якщо проблеми зі сном тривають довго, впливають на повсякденне життя та супроводжуються постійною втомою або тривогою, варто звернутися до сімейного лікаря», — порадили експерти.
7 порада — підтримувати фізичну активність
Тривале перебування вдома (особливо в холодному приміщенні), може призводити до зниження рухової активності.
Це негативно впливає як на загальне самопочуття, так і на роботу серцево-судинної системи та м’язовий тонус.
При цьому підтримувати рухову активність можна навіть без електроенергії:
робити нескладну ранкову зарядку;
періодично вставати й рухатись (при тривалому сидінні);
виконувати легкі вправи на розтягування;
виходити на прогулянки (за сприятливих погодних умов);
залучати до рухливих ігор дітей.
«Людям із хронічними захворюваннями варто узгодити рівень фізичного навантаження з лікарем», — порадили у Департаменті КМДА.
Зазначається також, що не потрібно виконувати інтенсивні вправи, якщо людина:
почувається погано;
має ознаки переохолодження.
8 порада — контролювати стан здоров’я
Особливо важливо контролювати стан здоров’я — за наявності хронічних захворювань.
«Важливо не втрачати контроль над захворюваннями, які потребують регулярного лікування та спостереження», — наголосили медики.
Так, людям із гіпертонією рекомендують:
мати під рукою справний тонометр;
регулярно вимірювати артеріальний тиск (відповідно до рекомендацій лікаря).
Пацієнтам із цукровим діабетом необхідно:
мати запас призначених препаратів, глюкометр і тест-смужки;
подбати про правильне зберігання інсуліну.
«Для невідкритого інсуліну зазвичай потрібна температура +2…+8°C, однак умови зберігання залежать від конкретного препарату», — нагадали українцям.
Людям із бронхіальною астмою та хронічними захворюваннями легень — важливо мати при собі призначені інгалятори.
Пацієнтам, які залежать від електромедичного обладнання (зокрема кисневих концентраторів або апаратів вентиляційної підтримки) — необхідно:
заздалегідь подбати про резервне живлення;
узгодити з лікарем план дій у разі тривалого відключення.
«Не відкладайте планові консультації та не змінюйте самостійно схему лікування через відсутність електроенергії», — зауважили експерти.
9 порада — подбати про психологічний стан
Тривалі знеструмлення на тлі війни можуть посилювати:
тривожність;
відчуття невизначеності;
емоційне виснаження;
дратівливість.
«Особливо важливо не ігнорувати ці стани, а знаходити час для відновлення», — констатували медики.
В цілому психологи рекомендують:
обмежити безперервне читання новин і перевіряти інформацію у визначені проміжки часу;
підтримувати спілкування з рідними, друзями та знайомими;
зберігати звичні сімейні ритуали: спільні сніданки, читання, настільні ігри тощо;
використовувати прості дихальні вправи та техніки розслаблення;
планувати невеликі щоденні справи, які допомагають відчувати контроль над ситуацією;
не вимагати від себе максимальної продуктивності в умовах постійного стресу;
особливу увагу приділяти дітям і людям старшого віку.
«Пояснюйте дітям ситуацію зрозумілими словами, підтримуйте їх і допомагайте зберігати відчуття безпеки», — зауважили спеціалісти.
Якщо ж тривога, пригнічений настрій, порушення сну або відчуття виснаження не минають і заважають повсякденному життю, варто звернутися до сімейного лікаря, психолога або психіатра.
10 порада — мати план зв’язку й отримання меддопомоги
Остання, але не менш важлива порада, — мати план зв’язку та отримання медичної допомоги.
Тобто важливо заздалегідь продумати, як зв’язатися з рідними, сімейним лікарем та екстреними службами:
зберегти у телефоні та записати на папері важливі номери телефонів;
подбати про заряджені телефони, павербанки та резервні батарейки;
домовитись із близькими про спосіб зв’язку та місце зустрічі, якщо мобільний зв’язок буде недоступний;
з’ясувати адресу найближчого медичного закладу та маршрути до нього;
тримати в доступному місці документи, медичні виписки та перелік препаратів, які необхідно приймати.
«Якщо поруч живуть літні люди або люди з інвалідністю, домовтеся про регулярний зв’язок із ними та допомогу в разі потреби», — порадили експерти.
Насамкінець українцям ще раз нагадали, що у разі невідкладного стану необхідно телефонувати за номерами 103 або 112.
«Не відкладайте виклик екстреної медичної допомоги через відсутність електроенергії», — підсумували у Департаменті охорони здоров’я міста Києва.



